Сорочку мати сину вишивала

І душу,й серце в вишивку вкладала.

Як пам’яті народної відлунки,

На полотні з’являлись візерунки,

Де кожен хрестик – то життєві миті…

Мережила по білому блакиттю,

Лягала ниточка до ниточки мрійливо –Дитині б долю вишити щасливу,

Щоб оберегом стала для синочка

Руками неньки вишита сорочка.

Із Днем Вишиванки!